проронити

проронити: -роню́, -ро́ниш, док., перех.

1) Ненароком упустити або згубити який-небудь предмет.

••

Пророни́ти сльозу́ — заплакати.

2) у сполуч. зі сл. слово, звук, перен. Стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).

Игры ⚽ Нужна курсовая?

проронити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
проронений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проронити … Український тлумачний словник
сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике